Темарі: традиційне японське мистецтво

У 8-му столітті до Японії з Китаю прийшла гра кемарі (гра ногою у м’яч), в яку спочатку грали тільки аристократи. М’ячі для гри були зроблені зі шкіри оленя й не відрізнялися багатим декором. Пізніше гра стала більш масовою. Відомо, що в 13-16 ст. подібні кулі використовувалися вуличними жонглерами для вистав.

Мабуть, до цього часу відноситься початок розвитку мистецтва темарі в тому вигляді, в якому воно відомо зараз. Гра кемарі (гра ногою в м’яч) трансформувалася в темарі (ручний м’яч), і в цю гру стали грати дівчата високого походження. Оскільки м’ячики вже не били ногами, а використовували їх акуратно, стало можливим багато прикрашати їх шовковою вишивкою. Темарі стало мистецтвом аристократії, і благородні дами конкурували в створенні складних і заплутаних візерунків. Жінки-служниці в домах самураїв також змагалися одна з одною в умінні вишити найкращий подарунок для своєї пані.

Темарі стали дорогоцінним подарунком, їх блискучі шовкові й золоті нитки символізували побажання заможного життя. Темарі були неодмінним атрибутом свята дівчат, під час якого дівчата грали в особливі ігри з кульками, підкидаючи їх зі спеціальними ритмічними піснями. Коли доньки самураїв виходили заміж, то, залишаючи рідну оселю, вони брали з собою темарі як талісмани і пам’ять про рідну домівку.

Якщо спочатку мистецтво темарі було привілеєм тільки аристократів, то поступово воно ставало все більш масовим. У 19 столітті з розвитком технологій шовкові нитки стали доступнішими широким верствам населення і почався розквіт мистецтва. У кожному з численних регіонів країни були розроблені свої характерні візерунки, які потім передавалися з покоління в покоління. Оскільки шовкові нитки залишалися все-таки дорогим задоволенням, то з’явилися візерунки, що дозволяють використовувати навіть найкоротші нитки. Для цих візерунків використовується не вишивка, а обмотка кульки ниткою, яка може бути зв’язана з окремих шматочків.

На початку 20 століття, з появою гумових м’ячів, інтерес до темарі пішов на спад. Однак усередині 70-х років, у зв’язку зі сплеском уваги до традиційних культур, темарі знову потрапило в поле зору любителів рукоділля. Кілька хороших публікацій про темарі англійською мовою зробили це мистецтво відомим далеко за межами Японії. Сьогодні темарі знову вважаються в Японії дорогим подарунком і традиційним сувеніром, а у всьому світі відомі як надзвичайно цікаве рукоділля, що має безліч фанатів.

Джерело: temari.ru
Фото: uzoranet.livejournal.com