Клаптикове шиття або печворк

Клаптикове шиття (печворк, від англ. patchwork) — вид рукоділля, коли готовий виріб зшивається за принципом мозаїки з різнокольорових і строкатих шматочків тканини (клаптиків) з певним малюнком. У процесі роботи створюється полотно з новим візерунком, кольором, іноді фактурою.

Збірка полотна з клаптиків, аплікація з тканини, стьобані вироби здавна існували в багатьох народів світу. Існує єгипетський орнамент, створений зі шматочків шкіри газелі близько 980 року до н. е.., а в одному з музеїв Токіо експонується зшитий приблизно в той же час костюм з прикрасами з клаптів. У 1920 році в Печері тисячі Будд був знайдений килим, зібраний приблизно в IX столітті з безлічі шматочків одягу паломників.

У XVI столітті до Англії почали надходити барвисті тканини з різноманітними візерунками з індійського бавовни. Ковдра, декорована вишивкою, вважалася модною прикрасою домашнього інтер’єру. Шиття з клаптиків з’явилося в результаті дефіциту ситцю, що виник через заборону продажу в Англії індійської тканини. Таким чином уряд мав намір зберегти вітчизняні мануфактури, на яких вироблялися вовняні й шовкові тканини. Ситець потрапляв до Англії контрабандними шляхами і його ціна різко виросла. Обрізки, що залишилися після крою одягу з ситцю, не викидали, а використовували для створення інших виробів. Великими фрагментами декорувалися вовняні або лляні тканини в техніці аплікації. Найдрібніші залишки зшивалися один з одним, утворюючи єдине полотно.

До Нового Світу стьобане полотно потрапило разом з переселенцями в 20-х роках XVII століття. Через брак тканин лагодження стьобаних ковдр проводилася за допомогою шматків із старого одягу. Подальший дефіцит тканин закріпив традицію виготовляти стьобані вироби з клаптів. Вони з часом ускладнювалися, кожна майстриня прагнула створити квілт з особливим візерунком. Зазвичай американські господині шили верхню частину квілта взимку. На простібування ковдри збиралися навесні усі сусідки, вечорами, після роботи, до них приєднувалися чоловіки. Практично всі американські квілти, створені до 1750 року, виготовлені в техніці печворку.

На Всесвітній виставці 1876 року в Філадельфії експонувалися англійські роботи у новій техніці: крейзі (англ. Crazy): із шовкових тканин, доповнені вишивкою. Техніка крейзі дозволяла створювати композиції з клаптиків розкішних тканин (парчі, оксамиту, шовку) будь-якої форми, забарвлення і малюнків, зібраних довільно. Шви, що з’єднують клапті, прикрашалися різноманітної вишивкою, самі вироби могли доповнюватися аплікаціями і малюнками на тканині.

У 70-х роках XX століття в Америці інтерес до печворку відродився. Стали популярними квілт-клуби, спеціалізовані магазини пропонували покупцеві всі необхідні матеріали, широкий асортимент тематичних книг і журналів. У 1971 році Ів Сен-Лоран створив модель, декоровану клаптиковим шиттям, передбачивши новий напрям в моді — захоплення фольклорним романтизмом.